На відстані

Не маю жалощів у відчаї до себе,
Навіщо душу країти комусь
Ти не кохаеш, може так і треба
І Я пробачу — і не обізвусь.

Якби могла я біль душі відкласти
Самостійність, немов річку, перейти
І як мені так хочеться пропасти,
Коли від нині не зі мною ти…

Не зву, а ти у сни мої приходиш
І Я виношу пристрасть на папір
Приворожила, що вже тут поробиш,
Я вже й сама не рада ворожбі.

Переболиш чи ні, я вже не знаю
На відстоні німої гіркоти,
Мені здається, ніби я згораю,
Як добре, що без мене можеш ти…

Інна Москалець